Наприкінці минулого навчального року працівники служби здійснили ряд виїздів в рамках рейду "Урок" і виявили "проблемних" учнів, які часто пропускають навчальний процес. Школи не люблять інформувати про таких учнів. Однак з початком кожного навчального року починають проявлятись проблеми із залученням до навчання таких учнів. Причини невідвідування дітьми школи є різні. Діти з "кризових" сімей часто-густо не отримують з боку батьків належної уваги і поступово втрачають здатність до нормальної адаптації в суспільстві та в середовищі своїх однолітків, вони "запускають" шкільну програму і стають "педагогічно запущеними". Однією з причин виникнення проблем з такими дітьми в школах є фактична відсутність в районі медико-психологічної консультації, яка б відповідала за контроль за дітьми, які потребують навчання в спецшколах. В методкабінеті відділу освіти повинен бути фахівець, який би відслідковував таких учнів і працював з батьками щодо необхідності проходження обласної медико-психологічної консультації і влаштування таких дітей до спеціалізованих закладів. Служба у справах дітей надає адміністративну послугу для батьків, які бажають влаштувати дітей в школу-інтернат у зв'язку зі складними матеріальними умовами проживання. Таким чином частково вирішується проблема з соціально дезадаптованими дітьми. Перед початком кожного навчального року, або й навіть у процесі навчального року, служба надає допомогу у зборі відповідних документів для влаштування дітей до шкіл-інтернатів по заяві батьків. На жаль, проблема "прогульщиків" існує ще з часів радянського союзу, й досі ніхто не винайшов універсального методу подолання цієї проблеми. Втім, у будь-якому випадку, школи не повинні закривати очі на проблему пропусків навчальних занять учнями і постійно працювати з такими учнями, навіть не зважаючи на відсутність миттєвих результатів. З такими учнями повинні працювати шкільні психологи, соціальні педагоги, проводити з ними не одну-дві бесіди а цикл бесід, які необхідно документально фіксувати. Досвід показує, що біхевіористичний підхід, а саме "оперантне обумовлення", у багатьох випадках доводить свою ефективність. Якщо з учнем постійно проводити бесіди, залучати соціальін служби, дільничних інспекторів, сільські ради, то значну частину учнів вдасться убезпечити принаймні від втягування у протиправну діяльність. Якщо ж провести дві-три бесіди з учнем та його батьками і "махнути рукою", то зрозуміло що ніяких результатів досягнути не вдасться. Ще раз наголосимо на необхідності залучення правоохоронних органів, сільських рад, соціальних служб. Необхідно створити систему педагогічного "тиску" на таких учнів та їх батьків.
|